Назад до блогу
НовиниАліна

У Великій Британії створили унікальний мікроскоп Curie: він показує структури розміром лише 20 нанометрів

Британські науковці почали використовувати новий надпотужний мікроскоп Curie для дослідження запальних захворювань кишківника, зокрема хвороби Крона та виразкового коліту. Установка дозволяє розглядати структури всередині живих клітин розміром близько 20 нанометрів.

Дослідники сподіваються за його допомогою краще зрозуміти фундаментальні механізми цих захворювань і з’ясувати, чому нормальна робота клітин кишківника порушується.

Мікроскоп Curie у 10 разів перевершує звичайну світлову мікроскопію

Установка розташована в Rosalind Franklin Institute в Оксфордширі. Як повідомляє The Guardian, Curie забезпечує приблизно в 10 разів вищу роздільну здатність порівняно з традиційною світловою мікроскопією.

В основі системи лежить технологія STED — мікроскопія на основі стимульованого пригнічення випромінювання. Вона використовує два лазери та дозволяє розрізняти надзвичайно малі структури всередині клітин.

Науковці зможуть спостерігати за живими клітинами кишківника

Curie оснащений деформівними дзеркалами та системою контролю температури. Завдяки цьому дослідники можуть спостерігати за живими тканинами в умовах, наближених до температури людського організму.

  • роздільна здатність сягає приблизно 20 нанометрів;
  • можна досліджувати білкові комплекси всередині клітин;
  • зразки можна спостерігати в живому стані;
  • науковці зможуть порівнювати зміни клітин на різних етапах їх розвитку.

Як мікроскоп може допомогти у вивченні хвороби Крона

Дослідницька група вивчає білкові комплекси в клітинах кишківника та намагається визначити, які процеси змінюються при запальних захворюваннях. Хвороба Крона та виразковий коліт належать до хронічних запальних захворювань кишківника, механізми розвитку яких досі вивчені не повністю.

Новий мікроскоп сам по собі не є методом лікування і поки не означає появи нових ліків. Його завдання — дати науковцям значно детальніше уявлення про процеси всередині клітин. У перспективі розуміння цих механізмів може допомогти визначити точніші мішені для майбутніх методів терапії.